ДИПРОСПАН® суспензия д/ин. по 1 мл в амп. №1,

Фармакодинаміка. бетаметазон є синтетичним глюкокортікоїдним засобом (9 альфа-фтор-16-бета-метилпреднізолон).

Бетаметазон має сильну протизапальну, протиалергічну і імуносупресивну дію.

ГКС поширюються через клітинні мембрани та формують комплекси зі специфічними рецепторами цитоплазми. Ці комплекси потім проникають у клітинне ядро, зв'язуються з ДНК (хроматин) і стимулюють транскрипцію інформаційної РНК і подальший синтез білків різних ензимів. Останні будуть в кінцевому підсумку відповідальними за дії, які спостерігаються при систематичному застосуванні ГКС. Крім їх значного впливу на запальний і імунний процеси, ГКС також впливають на метаболізм вуглеводів, протеїнів і ліпідів. А також впливають на серцево-судинну систему, скелетні м'язи та центральну нервову систему.

Вплив на запальний і імунний процеси. Саме на протизапальних, імунодепресивних і протиалергічних властивості ГКС грунтується їх застосування в терапевтичній практиці. Основними аспектами цих властивостей є: зменшення кількості іммуноактівних клітин на рівні вогнища запалення, зменшення вазодилатації, стабілізація лізосомальних мембран, пригнічення фагоцитозу, зменшення вироблення простагландинів і споріднених сполук.

Протизапальну дію приблизно в 25 разів інтенсивніше дії гідрокортизону і в 8-10 разів - дії преднізолону (у ваговому співвідношенні).

Вплив на метаболізм вуглеводів і протеїнів. ГКС стимулюють білковий катаболізм. У печінки звільнені амінокислоти перетворюються в глюкозу і глікоген шляхом процесу гликонеогенеза. Абсорбція глюкози в периферичні тканини зменшується, що призводить до гіперглікемії і глюкозурії, зокрема у пацієнтів, що мають схильність до діабету.

Дія на метаболізм ліпідів. ГКС мають липолитическое дію. Цей ліполіз більш виразний на рівні кінцівок. Крім того, вони впливають на липогенез, яке проявляється, зокрема, на рівні тулуба, шиї та голови. Комплекс дій виражається шляхом перерозподілу жирових відкладень.

Максимальна фармакологічна дія глюкокортикоїдів виявляється пізніше, ніж піки в плазмі крові, що вказує на те, що велика частина дії цих лікарських засобів складається переважно не в прямому медикаментозному впливі, а в модифікації ферментної активності.

Фармакокінетика. Бетаметазона натрію фосфат і бетаметазону дипропіонат абсорбуються з місця введення і надають терапевтичні та інші ефекти, як місцеві, так і системні.

Бетаметазона натрію фосфат добре розчиняється в воді та метаболізується в організмі з утворенням бетаметазона - біологічно активного стероїду. 2,63 мг бетаметазону натрію фосфату еквівалентні 2 мг бетаметазону.

Наявність бетаметазона дипропионата забезпечує пролонговану активність препарату. Цей компонент є практичнонерозчинним з'єднанням і утворює депо в місці ін'єкції, тому він повільніше всмоктується і забезпечує усунення симптомів на більш тривалий період.

Метаболізм бетаметазону відбувається в печінці. Бетаметазон зв'язується переважно з альбуміном. У пацієнтів з порушенням функції печінки кліренс бетаметазону більш повільний або відстрочений.

Терапія кортикостероїдами є додатковою, а не альтернативою традиційному лікуванню.

Дерматологічні захворювання. Атопічний дерматит (монетоподібна екзема), нейродерміти, контактний дерматит, виражений сонячний дерматит, кропив'янка, червоний плоский лишай, інсулінова ліподистрофія, гніздова алопеція, дискоїдний еритематозний вовчак, псоріаз, келоїдні рубці, звичайна пухирчатка, герпетичний дерматит, кістозні вугри.

Ревматичні хвороби. Ревматоїдний артрит, остеоартрити, бурсити, тендосиновіти, тендиніти, перитендинітах, анкілозуючийспондиліт, епікондиліт, радикуліт, кокцидинія, ішіас, люмбаго, кривошия, ганглиозная кіста, екзостоз, фасцит, гострий подагричний артрит, синовіальні кісти, хвороба Мортона, запалення кубовидной кістки, захворювання стоп, бурсит на тлі твердої мозолі, шпори, тугоподвижность великого пальця стопи.

Алергічні стани. БА, астматичний статус, сінна лихоманка, важкий алергічний бронхіт, сезонний і апериодический алергічний риніт, ангіоневротичний набряк, контактний дерматит, атопічний дерматит, сироваткова хвороба, реакції підвищеної чутливості на медичні препарати або укуси комах.

Колагенові хвороби. Системний червоний вовчак, склеродермія, дерматоміозит, вузликовий періартеріїт.

Онкологічне захворювання. Паліативна терапія лейкозу та лімфом у дорослих; гострий лейкоз у дітей.

Інші захворювання. Адреногенітальний синдром, виразковий коліт, хвороба Крона, спру; патологічні зміни крові, які потребують проведення кортикостероїдної терапії, нефрит, нефротичний синдром.

Первинна і вторинна недостатність кори надниркових залоз (при обов'язковому одночасному введенні мінералокортикоїдів).

Перед застосуванням струснути.

Режим дозування і спосіб введення встановлюють індивідуально, залежно від показань, тяжкості захворювання і реакції хворого на лікування.

Доза повинна бути мінімальною, а період застосування - максимально коротким.

Дозу слід підбирати для отримання задовільного клінічного ефекту. Якщо задовільний клінічний ефект не проявляється протягом певного проміжку часу, лікування препаратом слід припинити шляхом прогресивного зниження дози та проводити іншу відповідну терапію.

У разі сприятливої відповіді необхідно визначити відповідну дозу, якої слід дотримуватися, поступово знижуючи початкову дозу з прийнятними інтервалами, поки буде досягнута мінімальна доза з відповідним клінічної відповіді.

Суспензія Дипроспан ® не призначена для в / в або п / к введення.

Системне застосування. Початкова доза препарату в більшості випадків становить 1-2 мл. Введення повторюють в міру необхідності, в залежності від стану хворого. Препарат вводять глибоко в / м в сідницю:

• при важких станах (червоний вовчак та астматичний статус), які потребують екстрених ме