Кошик
Ваш кошик порожній :(
Це ніколи не пізно виправити :)

Гіперактивний сечовий міхур і нетримання сечі: що робити

Ви плануєте маршрут не за пам'яткою, а за туалетами? Знаєте, де в кінотеатрі найближчий вихід, і відмовляєтеся від поїздки, бо дорога триває понад годину? Так живуть тисячі людей, у яких гіперактивний сечовий міхур. Вони роками пояснюють усе віком, нервами чи «слабким міхуром» і мовчать, хоча стан добре вивчений і піддається контролю.

Гіперактивний сечовий міхур і нетримання сечі: що робити — коротко

Що таке гіперактивний сечовий міхур

Гіперактивний сечовий міхур — це синдром, за якого сигнал «пора в туалет» надходить занадто рано й занадто наполегливо. М'яз стінки міхура (детрузор) ніби скорочується без команди, хоча міхур ще не наповнився. Головна ознака — імперативний позив: раптове сильне бажання, яке майже неможливо відкласти. Стан трапляється і в жінок, і в чоловіків, його частота зростає з віком, але «нормою старості» він не є.

Симптоми: як розпізнати проблему

  • Імперативні позиви — несподіваний «терміновий» сигнал, який змушує поспішати.
  • Прискорене сечовипускання — зазвичай вісім і більше разів на добу.
  • Ніктурія — одне чи кілька пробуджень уночі заради туалету.
  • Ургентне нетримання — підтікання сечі, яке настає разом із позивом (трапляється не в усіх).

Якщо ви впізнали себе, нетримання сечі та часті позиви варто обговорити з лікарем, а не терпіти. Корисно кілька днів вести щоденник: що і скільки ви п'єте, як часто ходите в туалет, коли виникає підтікання. Такі записи дуже допомагають фахівцеві.

Чому виникає гіперактивний сечовий міхур

Причина буває різною, а іноді її не вдається встановити. Серед чинників, які обговорюють лікарі:

  • гормональні зміни після пологів і в менопаузі;
  • збільшення передміхурової залози у чоловіків;
  • неврологічні захворювання та наслідки травм або інсульту;
  • цукровий діабет, який збільшує обсяг сечі й може впливати на нерви;
  • надлишок кофеїну, газованих і алкогольних напоїв;
  • інфекції сечових шляхів, камені, подразнення стінки міхура;
  • надмірна вага, що додає тиск на міхур.

Саме тому першим кроком завжди є обстеження. Лікар виключає інфекцію та інші захворювання, які схожі за проявами: призначає загальний аналіз сечі, іноді УЗД, оцінює залишкову сечу. Чоловікам часто потрібна оцінка простати, і тут стане в пригоді добірка препаратів при простатиті, яку варто обговорити з урологом. Якщо ви хворієте на діабет, дізнайтеся більше з матеріалу «Цукровий діабет 2 типу: сучасні ліки».

Гіперактивний сечовий міхур: що робити без ліків

Саме з немедикаментозних методів зазвичай починають лікування. Вони безпечні, не мають побічних ефектів і добре працюють у поєднанні з препаратами.

Тренування сечового міхура

Ідея проста: повернути міхуру звичку терпіти. Спершу ви фіксуєте, через який проміжок часу виникає позив, а потім поступово, по 10–15 хвилин, збільшуєте інтервал. Коли накриває сильний позив, не біжіть: зупиніться, сядьте, кілька разів повільно вдихніть і скоротіть м'язи тазового дна. Хвиля зазвичай спадає за хвилину-дві. Тренування потребує терпіння: помітний ефект з'являється через кілька тижнів.

Вправи для м'язів тазового дна

Вправи Кегеля зміцнюють м'язи, які підтримують міхур і закривають сечовипускальний канал. Напружте м'язи так, ніби намагаєтеся зупинити струмінь, утримайте кілька секунд і розслабте. Не напружуйте живіт і сідниці, не затримуйте дихання. Займатися варто щодня, повторюючи підходи кілька разів. Якщо не впевнені, що напружуєте потрібні м'язи, попросіть лікаря чи фізіотерапевта показати техніку.

Режим пиття й зменшення кофеїну

  • Скоротіть каву, чорний чай, енергетики, газовані й алкогольні напої: кофеїн і алкоголь подразнюють міхур і посилюють діурез.
  • Не обмежуйте воду занадто сильно: концентрована сеча дратує стінку міхура, а недостатнє пиття провокує запори, які теж шкодять.
  • Розподіляйте рідину рівномірно впродовж дня, а за дві-три години до сну пийте менше.
  • Зверніть увагу на гостру їжу та цитрусові: комусь вони посилюють позиви.
  • Пильнуйте вагу. Про безпечні підходи до її зниження читайте в статті «Уколи для схуднення».

Лікарське лікування гіперактивного сечового міхура

Якщо змін у способі життя недостатньо, лікар може запропонувати препарати. Вибір залежить від віку, супутніх хвороб та інших ліків, які ви приймаєте. Схему й дозування визначає тільки лікар.

ГрупаПрикладЯк дієНа що звернути увагу
АнтимускариновіТолтеродин (Детрузитол)Знижують збудливість детрузораСухість у роті, запор
Агоністи бета-3Мірабегрон (Бетмига)Розслаблюють м'яз міхура іншим шляхомМоже підвищувати тиск, потрібен контроль

Антимускаринові препарати

Толтеродин блокує сигнали, які змушують детрузор скорочуватися, тому позивів стає менше, а вони — м'якші. Найпоширеніші побічні ефекти — сухість у роті та запор, можлива також сухість очей. Людям похилого віку лікар підбирає такі препарати особливо уважно.

Мірабегрон

Мірабегрон — агоніст бета-3-рецепторів: він допомагає міхуру краще накопичувати сечу. Сухості в роті зазвичай менше, проте препарат може підвищувати артеріальний тиск, тож тиск потрібно контролювати, особливо за гіпертонії. Подивитися наявність препаратів можна в каталозі: перейти до підбору.

Коли йти до лікаря

Звернутися варто, якщо симптоми тривають понад кілька тижнів і заважають жити. Негайного огляду потребують:

  • кров у сечі;
  • біль, печіння, підвищена температура;
  • раптова неможливість помочитися;
  • різке посилення симптомів, поява слабкості в ногах чи оніміння.

Поширені запитання

Чи є гіперактивний міхур наслідком старості?

Ні. З віком він трапляється частіше, але це хвороба, яку можна лікувати в будь-якому віці.

Скільки разів на день ходити в туалет — це багато?

Орієнтир для діагнозу — вісім і більше разів на добу разом з іншими симптомами, але важливіше, чи турбує вас це.

Чи можна обійтися без таблеток?

У частини людей тренування міхура, вправи й корекція режиму пиття дають достатній ефект. Якщо ні, лікар підбере препарати.

Чи небезпечні ліки від гіперактивного міхура?

Вони мають побічні ефекти, тому їх призначає лікар з урахуванням ваших хвороб. Не починайте й не припиняйте прийом самостійно.

Підсумок

Гіперактивний сечовий міхур — не вирок і не привід соромитися. Обстеження, тренування міхура, вправи для тазового дна, розумний режим пиття та, за потреби, препарати дають змогу повернути контроль. Починайте з візиту до лікаря й щоденника сечовипускань, а далі рухайтеся крок за кроком. Дізнайтеся також про здоров'я кісток у статті «Остеопороз: симптоми та лікування».

Читайте також

Препарати з каталогу Aptekahelp

Супутні товари

Детрузитол таблетки, в/плів. обол. по 2 мг №56 (14х4)

Детрузитол таблетки, в/плів. обол. по 2 мг №56 (14х4)

ОписДетрузитол — антимускариновий засіб для контролю симптомів гіперактивного сечового міхура. Розслаблює детрузор і допомагає зменшити кількість позивів до сечовипускання.Складдіюча речовина: толтеро..

1200.00 грн.

Написати відгук

Увага: HTML не підтримується. Використовуйте звичайний текст.
    Погано           Добре
icon_viber icon_teleg icon_callback icon_email