Опдіво (Opdivo, ніволумаб): що це за препарат і як діє
Опдіво (міжнародна назва — ніволумаб) — препарат імунотерапії раку. Це моноклональне антитіло, яке допомагає імунній системі розпізнавати й атакувати пухлинні клітини. Його застосовують лише за призначенням онколога після підтвердження діагнозу й, часто, визначення біомаркерів пухлини.

Діюча речовина і механізм дії
Ніволумаб зв'язується з рецептором ПД-1 (PD-1) на Т-лімфоцитах. У нормі ця молекула працює як «гальмо» імунної відповіді й захищає здорові тканини від надмірної атаки. Багато пухлин використовують цей механізм, щоб залишатися непомітними для імунітету. Блокуючи ПД-1, ніволумаб знімає «гальмо», і Т-клітини знову можуть реагувати на пухлину.
Це відрізняється від хіміотерапії, що діє на клітини, які швидко діляться, і від таргетної терапії, спрямованої на конкретну мутацію (див. таргетна терапія в онкології). Імунотерапія працює через власний імунітет, тому її ефекти й побічні реакції мають свої особливості.
Для яких захворювань зареєстрований
Перелік показань залежить від країни та версії інструкції, а також розширювався з часом. Серед станів, при яких ніволумаб застосовують, зазвичай називають:
- меланому, у тому числі в комбінації з іпілімумабом та як допоміжне лікування після операції;
- недрібноклітинний рак легені;
- рак нирки (також у комбінаціях);
- класичну лімфому Ходжкіна;
- плоскоклітинний рак голови та шиї;
- уротеліальний рак;
- колоректальний рак з високою мікросателітною нестабільністю (MSI-H) або дефіцитом репарації (dMMR);
- гепатоцелюлярну карциному, рак стравоходу й шлунка, мезотеліому плеври.
Точні показання, лінію терапії та комбінації визначає чинна інструкція й рішення онколога. Орієнтуватися на загальні списки з інтернету не варто: все залежить від типу пухлини, стадії, біомаркерів та попереднього лікування.
Біомаркери й діагностика
Для частини показань досліджують експресію PD-L1 у пухлині, статус MSI/dMMR, а при раку легені ще й мутації, наприклад EGFR. Від результатів залежить, що буде першою лінією: імунотерапія, таргетні препарати чи хіміотерапія. Для мутації EGFR є окремі таргетні засоби, як-от Тагріссо. Рішення зазвичай ухвалює мультидисциплінарний консиліум.
Як застосовують
Опдіво вводять внутрішньовенною інфузією в медичному закладі під наглядом персоналу. Схему, інтервали між введеннями, тривалість лікування й поєднання з іншими препаратами (наприклад, з іпілімумабом або хіміотерапією) визначає лише онколог. Перед кожним введенням оцінюють самопочуття й лабораторні показники. Умови відпуску дивіться в інструкції та в аптеці. Інформацію про препарат можна знайти тут: Опдіво в каталозі аптеки.
Імуноопосередковані побічні ефекти
Через активацію імунітету запалення може виникнути майже в будь-якому органі. Найчастіше описують:
- пневмоніт (кашель, задишка, біль у грудях);
- коліт і діарею, інколи з кров'ю;
- гепатит (підвищення печінкових ферментів, жовтяниця, темна сеча);
- порушення щитоподібної залози, гіпофіза, надниркових залоз, цукровий діабет 1 типу;
- нефрит, висипання, свербіж; рідше міокардит, неврологічні та очні ускладнення;
- втому, зниження апетиту, реакції на інфузію.
Ці реакції можуть з'явитися не лише під час лікування, а й через тижні чи місяці після нього. Зазвичай їх контролюють глюкокортикостероїдами й паузою в терапії, але рішення завжди за лікарем. Про нову діарею, задишку, жовтяницю, сильну втому, спрагу чи зміни зору слід повідомляти онкологічну команду без зволікання. Схожі імунні запалення кишечнику описані у статті хвороба Крона і виразковий коліт. У поєднанні з іпілімумабом частота тяжких імунних реакцій вища.
Протипоказання й застереження
Препарат не застосовують при гіперчутливості до ніволумабу чи допоміжних речовин. Особливої уваги потребують пацієнти з автоімунними хворобами, трансплантованими органами, ті, хто отримує імуносупресори, і пацієнти з тяжкою патологією легень чи печінки. Препарат може зашкодити плоду, тому під час лікування й певний час після нього потрібна надійна контрацепція за порадою лікаря. Годування груддю не рекомендується.
Що обговорити з онкологом
- мету лікування й спосіб оцінки відповіді (КТ, МРТ, ПЕТ);
- наявність автоімунних захворювань, інфекцій, трансплантації, вагітності;
- усі ліки, добавки та вакцини, які ви використовуєте;
- які симптоми вимагають термінового звернення, і як зв'язатися з командою;
- контроль щитоподібної залози, печінки, нирок і глюкози під час лікування.
Чим відрізняється від інших препаратів групи
До інгібіторів ПД-1 належать також пембролізумаб (Кітруда); інгібітор PD-L1 Тецентрик блокує лігандний бік цієї осі. Показання, зареєстровані комбінації й профіль безпеки в препаратів відрізняються, тому вони не взаємозамінні. Вибір залежить від діагнозу й рішення лікаря. Підтвердити справжність препарату допоможе чек-лист як відрізнити оригінальні ліки від підробки. Інші антитіла в онкології, наприклад до HER2, розглянуті в статті Герцептин.
Часті запитання
Чи це хіміотерапія?
Ні, це імунотерапія. Вона може поєднуватися з хіміотерапією за показаннями, але механізм дії інший.
Чи можна приймати самостійно?
Ні. Препарат вводять у медичному закладі за призначенням онколога.
Чи підходить він усім пацієнтам?
Ні. Користь залежить від типу пухлини, біомаркерів і стану пацієнта.
Чи можуть побічні ефекти виникнути після завершення курсу?
Так, імунні реакції можливі й через тижні чи місяці, тому симптоми не варто ігнорувати.
Чи можна вакцинуватися під час лікування?
Це питання до лікаря: інактивовані вакцини зазвичай допустимі, а живі потребують окремого рішення.
Підсумок
Опдіво — інгібітор ПД-1, який активує імунну відповідь проти пухлини й застосовується при низці онкологічних захворювань. Це лікування під наглядом онколога, і важливою частиною безпеки є своєчасне повідомлення про нові симптоми.
Матеріал інформаційний, не замінює консультацію лікаря й офіційну інструкцію до препарату. Не починайте, не змінюйте і не припиняйте лікування без призначення лікаря. Дози й схеми визначає лише онколог.
